Фэндом

UnDeleted Pages Wiki

Етичний кодекс спелеолога

65статей у
цій вікі
Добавить новую страницу
Обговорення0 Поделиться
Ця сторінка була кандидатом на вилучення в Українській Вікіпедії.
Оригінал був тут:
http://uk.wikipedia.org/wiki/Етичний_кодекс_спелеолога
Якщо Ви вважаєте це рішення помилковим, роз'ясніть свою позицію на сторінці голосування:
Вікіпедія:Статті-кандидати_на_вилучення/23_грудня_2010
Див. також: кат, дшв, критерії вилучення статей

Російський етичний кодекс Редагувати

Прийнятий на засіданні Президії УСА 9 грудня 1994 року Прийнятий на засіданні Спелеокомісії ТССР 12 грудня 2004 року

Основні принципи Редагувати

Загальноприйнятий кодекс етики, заснований на згоді, є більш бажаним і дієвим, ніж обов'язкові правила. Відповідальні дії як приклад для інших - ефективніші, ніж владні інструкції. Спелеологи відкривають і досліджують печери, роблять їх відомими й доступними світу людей. Вони повинні усвідомлювати унікальність і вразливість печерного середовища і брати на себе відповідальність за її збереження. Самосвідомість кожного спелеолога є найкращим захистом для печер. Кожен спелеолог є джерелом потенційного збитку для печер, як при їхньому дослідженні, так і при відвідуванні. Публікація результатів нових відкриттів у спелеологічних виданнях є обов'язком дослідника печер.

Поведінка спелеолога Редагувати

Свідомість кожного спелеолога є кращим захистом для печер. Спелеолог повинен виявляти максимум уваги до збереження печер і строго дотримуватися певних принципів, про які далі. Піклуйтеся про гарні стосунки з місцевим населенням у районах, які ви відвідуєте або досліджуєте, поважайте права власності й землеволодіння, не залишайте сміття за собою, уникайте ушкодження посівів і насаджень. Залишайте за собою в печері мінімум слідів, не виносьте з печери нічого, їй приналежного. Ретельно вибирайте, а при необхідності, маркуйте, обмежену стежку при пересуванні в печері. Збереження печери передбачає не тільки збереження її окрас, але й печери в цілому, включаючи всі види відкладень, уламків і т. п., які є частиною її середовища. Відбір зразків для наукових цілей повинен здійснюватися професійно, вибірково й у мінімальних кількостях. Ставтеся до підземного світу як до уразливого й чутливого біотопу, будьте уважні до печерної фауни, навіть найдрібнішої. Це означає, що кліматичні умови печери або її частин не повинні зазнавати штучних змін. Колекціонування мінералогічних, біологічних й інших печерних знахідок для виставкових цілей неприпустимо й не може бути виправдано. Це заохочує інших до колекціонування й сприяє пограбуванню печер. Очищайте печери від сміття, залишеного несумлінними попередниками. Не переходьте межі своїх фізичних можливостей; добрий самоконтроль є запорукою розумного поведінки; виснажений спелеолог не зможе піклуватися про схоронність печери. Використання спорядження, гаків і споруд у печері повинне бути обережним і зводитися до мінімуму, але не на шкоду безпеки. "Легкі" експедиції, що використовують мінімальну кількість спорядження, що уникають широкого використання гаків і підземних таборів, є найкращими. Зведення споруджень і гірські роботи в печерах, типу базових таборів, розбирання завалів, великих розкопок, осушення сифонів, можуть здійснюватись у виняткових випадках і повинні, якщо можливо, бути тимчасовими. Наслідки таких робіт, особливо для печерного клімату й відвідуваності, повинні бути ретельно зважені. Не приводьте в печери великі групи людей. Не слід популяризувати відомості про конкретні печери, якщо вони не упоряджені спеціально для екскурсій, у засобах масової інформації. Відвідування печери або печерної системи, у якій триває дослідження або яка перебуває під опікою спелеоклубу, варто здійснювати тільки за узгодженням зі спелеологами, що проводять дослідження або опікують печеру. Це зумовлено міркуваннями безпеки, необхідністю поважати роботу дослідників (права першовідкривачів) і сприяти охороні печери. Але це не наділяє дослідників і першовідкривачів правом "приватизувати" печеру й унеможливлювати доступ у неї інших спелеологів, що поважають чинні правила й етичні принципи.

М'який кейвінг, або Спелеологія з мінімальною шкодою Редагувати

Поводьтеся спокійно й не мчіть у печері, ходіть маленькими групами. Не хапайтеся за напливи, нічого не забруднюйте. Серед напливів завжди перевіряйте, куди ставите ногу чи кладете руку. Доглядайте за товаришами! Рухайтесь одним шляхом, один за одним. Не залишайте ніяких написів або міток. Не турбуйте підземних жителів (кажанів й ін.). Забирайте все сміття із собою, навіть якщо це не ваше сміття. З розумінням і повагою ставтеся до встановлених огороджень.

"Карбідний" кодекс поведінки спелеолога Редагувати

Спелеолог, що піклується про схоронність печери, ніколи не користується карбідним світлом у печерах з "цікавинками" (навіть якщо вони великого розміру). У карбідного світла дві основні переваги: тривале автономне використання й джерело тепла. Користуйтеся ним тоді, коли це дійсно необхідно: експедиції у віддалені райони, тривале перебування в печері, холодні печери. Попіклуйтесь про наявність пластикових пакетів для утилізації відпрацьованого карбіду. Ніколи не витрушуйте карбід на підлогу печери. Завжди виносьте відпрацьований карбід з печери. Герметично запаковуйте його (у мішок або в авто-мото камеру). Заміняйте форсунку, щойно полум'я перестало горіти у вигляді подвійного хвоста (стосується форсунок із пласким полум'ям).

Посилання Редагувати

Обнаружено использование расширения AdBlock.


Викия — это свободный ресурс, который существует и развивается за счёт рекламы. Для блокирующих рекламу пользователей мы предоставляем модифицированную версию сайта.

Викия не будет доступна для последующих модификаций. Если вы желаете продолжать работать со страницей, то, пожалуйста, отключите расширение для блокировки рекламы.

Відвідайте інші вікіпроекти на Вікія!

Випадкова вікі