| Ця сторінка була кандидатом на вилучення в Українській Вікіпедії. Оригінал був тут: http://uk.wikipedia.org/wiki/Вар’ят Якщо Ви вважаєте це рішення помилковим, роз'ясніть свою позицію на сторінці голосування: Вікіпедія:Статті-кандидати_на_вилучення/8_січня_2011 Див. також: кат, дшв, критерії вилучення статей |
Вар’ят – слово галицького діалекту української мови, означає «ненормальний, несамовитий, божевільний». Існує похідне дієслово «звар’ювати», що значить «з глузду зїхати».
Походження[]
Існує дві гіпотези:
Вірменський корінь[]
Є синоніми վայրենի [вайрені] і վայրի [вайрі], що означає «дикий». Слово վարազ [вараз] – це наш «дик», тобто «кабан, вепр». Вірмени здавна проживають у Львові, вже за Литовського князівства вони були постійною складовою міської громади. І тому цілком імовірно, що деякі їхні слова влилися в діалект.
Варязький корінь[]
Шведське «vara ute» буквально означає «бути за межами», вживається як «бути не вдома». Скандинави раннього середньовічча уславились своєю «неадекватною» поведінкою. Психологічні прийоми бою відомі по багатьох культурах, це є і в кельтів, і в маорі, в індіанців і тюрків. Але північні воїни-берсеркери стали «притчею во язицех». Перед боєм вони штучно дратувалися, ярилися, ревли як дикі звірі, підстрибували вирячівши очі, гризли зубами свої щити і гучно гримали по них сокирами. Нерідко перед атакою вони вживали психотропні засоби.
Окрім красномовного «vara ute» слід звернути увагу на давньоісландське «vaeringjar». Так називали мечників, охоронців, найманців до візантійської секирної гвардії, яких ще прозивали «веринги». Ніби-то від цього і пшло слово «варяг». Це також могло лягти в основу слова «вар’ят». Заміна традиційної літери «г» на приглушену «т» є характерним проявом народної говірки. Підзвучення або приглушення деяких приголосних, «жонглювання» літерами – явища для діалекту цілком природні. Наприклад, у Львові досі можна почути «скора» замість «шкіра». Так само як на Поділлі кажуть «стирта» замість «скирта» і «скіна» замість «стіна». А на Дніпропетровщині можна почути «макортетик» замість «макотретик» (дрібна макітра).
Як непрямий доказ варязької версії можна розглянути подібність таких слів як «сказ», «скажений», «сказитися» до імені давньоскандинавскої богині Skaði. Вимовляється як щось середнє між [скаді] і [сказі]. Побутує думка, що навіть назва Скандинавія походить від імені цієї прекрасної горянки, суворої месниці і несмеяни, неперевершеної лижниці і лучниці. Між іншим, шведське «skada» - це наша «шкода». Нічого дивного, що останнє слово несе негативне забарвлення, і при тому однокорінне з ім'ям богині, серед епітетів якої є такі слова як «світла» і «чиста наречена». По-перше, міг повпливати специфічний імідж вікінгів; по-друге, під час культурної революції Х століття всі дохристиянські ідеали підпали під «дияволізацію». Так само як реформа Ехнатона викликала опалу служителів культу Амона і руйнацію відповідних культурних осередків.
Слово «вар’ят» подосі в активному вжитку.